Спиридону Черкасенку вдалося показати духовне . Лягай, моя дитино.— . Тому, Павликов. Разом з Павликом ми бачимо й в. Бавлячись в степу, хлопчаки захопилися пошуками жаворонкових гн. Павлусю до сл. Захарко невгамовувався, в. Павлусь чув ту розмову та не м.
Шукали ще. Павлик сид. Побачивши, що хлопц. Ну, стривай же, я тебе доскочу! Болить, сину, де болить?
Йому не так бол. Уже зранку Павлик прокинувся од ранкового сонечка, що заграло йому на видочку ц. Все почалося коли д. А Захарко таки виявився справжн! Павлик захлипав.— Оттако! Захарко зовс. Ми тепер часто гратимемося з ним. А! Ну, щастя ма? Надто, коли йдеться про людину, що ма. Але це люди, що так само хочуть повноц.
Саме такий хлопчик . Невиключено, що в сво. На початку опов. Дуже прикро, що за б. Очевидно, саме таким беззахисним зайчиком судилося в житт. Павлик дуже любить зв. Для нього незрозум.
Тому коли в. Чиста, добра душа хлопчика не прийма. Таким чином автор розв'язу. Читач, надал. Але такий маленький еп.